Іде дорогою Барбос Десь після вечері І на спині, аж упрів, Тягне вхідні двері. — Гей, друзяко, схаменись! — Кіт кричить з паркана. — Таке робиться хіба Зопалу чи сп'яну! — Мій господар, — крекче пес, — Як до куми мчався, Наказав, щоб від дверей Я не відлучався. — І куди тебе несе, Бісова личина? — Попередити його, Що прийшла дружина.