Стимул

З’явилися на стелі плями,
Директор викликав всіх замів,
А зами — всіх помічників,
Помічники — своїх майстрів,
Усі ділилися думками,
І всі розводили руками:
— Воно й роботи небагато,
Мо’ й галас зчинено дарма,
Та як його ремонтувати,
Коли кошторису нема?
І бубонів ночами сторож:
«Навіщо здався їм кошторис,
Коли біда там невеличка —
Сповзла одна лиш черепичка?..»
А дні котилися за днями,
І позабули всі за плями,
Бо в дні, як сонечко пекло,
Зі стелі зовсім не текло...
Та ось у небі гримнув грім,
І потекла вода у дім.
Директор враз прийшов до тями,
Заворушилися і зами,
Забігали, як миші, поми —
Майстрів зовуть вони на поміч.
Кошторис склали за годину
І почали ремонт будинку.