Все, здається, є в
Кіндрата:
«Жигулі», добротна хата.
Все, що треба, є у скрині,
На подвір’ї кури, свині,
Доньки дві уже замужні,
Сім’ї мають славні,
дружні...
Та Кіндрат все не вгаває,
Й жінка дружно підтака:
— Ніби все є, та немає
Пташиного молока.
А коли про це почув
Пробивний їх зять Ілько
З-під землі, мабуть, добув
Їм «Пташине молоко».
Молоко тепер є птиче,
Та Кіндрат і далі хниче:
— Хочу я тієї моні
Не в цукерці, а в бідоні!
