Завидник

Всяк нероба і завада
(Споконвіку це було)
Так про успіхи сусіда
Скаже, посміхнувшись мило:
— Знов Давиду пощастило,
Знов Демиду повезло... —
А в душі булькоче зло:
«От везучий,
Гад повзучий,
Той Данило чи Павло...»

Довго ще себе тиранить
І гризе:
— А мені от не таланить,
Не везе...