Сергій Воскрекасенко

* * *
— Я, — каже він, —
У злиднях ріс,
Батьки жили в нужді.
Тепер нехай тим злидням біс
І цур отій біді!
Всі щедрі блага жизняні,
Що я їх бачив тільки в сні,
Тепер ту саму насолоду
Давать повинні вже мені!.. —
І діячі такі ладні
Собі за будь-яку вигоду
Усе робити на догоду
Водночас богу й сатані.
1967