Свиня

Він і не рохкає, й не хрюка,
І не валяється в багні,
Та він, признаться, й не звірюка,
Якщо не згадувать свині.
І голос має він медовий,
Надокучає ж, мов комар,
Бува чубатий, чорнобровий
Чи лисий, наче самовар.
Свиньми бувають різні птиці:
Малі, середні й чималі,
Його зустрінеш у столиці
І в найглухішому селі.
Такого скрізь одразу видно,
Бо він під себе все гребе.
Йому не совісно й не стидно
Ані людей, ані себе.
Подивишся — пристойний зовні,
Міняє галстуки щодня,
Шкарпетки й запонки коштовні,
А пошкребеш його — свиня.