Скиглій

— Чого ти скиглиш день у день?
Аж почорнів і ледве дишеш!
— Не бачу радощів. Я ж не дурний як пень!
Хіба життя це? От було раніше...
Не знали люди ні турбот, ні бід.
Кийком жарнули зайця — є обід!
Або заїсти там чарчину —
Смикнув з землі найбільшу цибулину!
Ніхто не сіяв, не орав,
А тільки їв та спав.
Тоді й природа знала, що й до чого.
Могла із мавпи виростить такого,
Як от, приміром, я!
Тепер же, батечки! Куди там вже твоя
Уславлена наука!
Скажи, чи є кебета в них
Зробити з мене мавпу? Що? Затих?
Ні звука?
— Та ні! Дивуюся. Наука служить нам.
Для неї все можливо, все реально,
А в мавпу ти перетворився сам,
Як кажуть, індивідуально!