Осел побачив Солов’я: — Послухай, друже! У тебе голос гарний дуже, Авторитет, посада, слава! Я... Я теж хотів би знаменитим стати. Мені б рекомендацію дістати. У мене, знаєш, бас, А в хорі є вакансії якраз... — Ну, що ж, колего мій вухатий, Це добре, що для тебе я взірець. Ось папірець, Іди і починай співати. Егей! Ти що накоїв, Соловей?!
