У темному підвалі, Серед пузатих колб, пляшок, реторт, Від диму чорний, наче чорт, Алхімік добував небачені кристали. Сусід алхіміка мав довгий ніс. Пронюхав, інквізиторам доніс. А сам собі гадає: — Бач, камінь мудрості шукає! Мудрішим стати захотів! Мудрішим мене?! Сто чортів! У пеклі хай сконає!..
