Вояка Лев

(Байка з казки)

Лев на війну ішов: з Вовками був у зваді,
Бо шкодили його прадавній владі.
Ось вигулькнули з-за горбка Вовки —
Стирчала шерсть, як в їжака голки,
    Злоба у погляді упертім,
        Хребти — немов шаблі,
        І ребра — як щаблі,
А щелепи — як грізний символ смерті.
Лев гривою труснув, готовий до стрибка:
        — Дай, боже, бойового духу
    Та гострого і зору, й слуху,
І щоб була маневреність чітка... —
    Могутній рев прорізав тишу.
Об землю вдаривсь Лев і... обернувсь на Мишу,
    У дірку шасть! — і вхід закрив:
— А здорово нікчем я обдурив!..

Ти левом, чоловіче, став...
        Не йди ж з вовками в спірку —
    Всі знають: миша ти і дременеш у дірку.