Кінь виїзний у стайні їв сінце,
Задумався.
— Про що ти? — Віл питає. —
Мо’, що соломи у Вола немає?
— Ні-ні, — в зажурі Кінь сказав, — не це:
Ото стояв, знічев’я сіно хрумкав,
А в голові — єдина думка:
Овес, овес...
Сусід в нужді? Пусте — є вищий інтерес.
