За лісом на лужку
Лис фокуси показував, старався,
Хвостом вертів і вищирявся,
Крутився, наче дзига, на пеньку.
Хоч жоден ані-ні второпати не може,
Але признатися — крий боже!
Аж Заєць вискочив: — Обман!
Чи ви сліпі! Лис — просто шарлатан,
Пускає в очі всім туман.
— А-а, зрячий!! — Звірі Зайця ухопили
І духопелили-лупили:
— То ти один розумний, всі дурні?
Мораль? Та... зайцем буть не хочеться мені.
