Джерело та Свині

Бродячі Свині вийшли під село
Й наткнулись на цілюще Джерело.
Свиня найстарша вищирила ікла:
— Вода занадто чиста! Я не звикла!
Ану, вперед! — і всю свинячу зграю
Мов підняло — накинулись гуртом,
Покопирсали все від краю і до краю,
Забили Джерело, стоптали все кругом.
— Оце вода! Ця каламуть — Чудова!
Багнюка для Свиней готова!
У твань, зраділі, залягли
І скоро захропли.
Замовкло Джерело. Струмки стекли водою,
Грязюка висохла на квітах, на траві,
І сумно-сумно сіло сонце за горою...
Хропе ватага свинська у драгві,
Не чує клекоту, що лине з глибини.
А натиск наростає — спробуй, зупини! —
Вода прорвалася, вода свій хід одкрила —
І захлинулись в ній свинячі рила.

В джерелах сили зріють в глибині —
До них коротке рило у свині.