Бобер

Щоб дати лад зеленому добру
(Бо надто вже його ламали й толочили),
Хазяйнувати в лісі доручили
Статечному Бобру:
— От вам посада,
От повноваження і влада, —
Надіється на вас вся лісова громада!
Бобер не відкладав ні дня,
За справи взявсь, в діброві порядкує,
Збитошників соромить і ганя.
Якось бреде ліском, аж чує:
На галяві шурхоче комашня.
Приглянувся: еге! — засапаний Мурах
До купки приволік травину.
— Ти крадеш, друже? Просто жах!
Доведете діброву до загину...
Ану, зажди,
Вернись, назад травинку поклади!
Нараз у хащах тріск гучний почувся:
Пузатенький Бобер колоду поволік...
Господар у той бік
Не обернувся!

Стеблинку за чужим помітить з ходу,
А за своїм — пропустить і колоду.