Жолуддя й гарбузи — Свині не первина. Їй нині їх поклали поруч. І, глянувши, задумалась вона: — Насіння й овоч... То як тут розібратися тоді? От велет-дуб — і мізер-жолуді... Тонка огудина — й гарбуз, немов барило, — Свиня до корму притулила рило: — А втім... навіщо думати мені? Тут головне, що все те — для Свині.
