Суспільнознавець

Йшов із лекції професор,
і, як хто наврочив,
на шляху йому зустрівся
наш пивний ларьочок.
І шикується там черга
чинно, терпеливо;
«Скільки коштує, — спитався, —
повний кухоль з пивом?»
Продавець до науковця
мовить, взявши лійку:
«Кухоль пива? Ет, дрібничка —
двадцять дві копійки!»
«А вся бочка?» — не вгаває
покупець поважний.
Той прикинув, перемножив:
«П’ять червінців», — каже.

Вийняв грошики професор,
хтось лякнувся: «Леле!»
А він править: «Прошу бочку
викотить до мене!
Гей, шановні, пригощайтесь,
пийте пиво даром!»
Тут усі перезирнулись
та в поли як вдарять!
Обліпили, наче мухи,
п’ють, гуртом гуляють,
хто й не хоче — мимоходом
рота підставляє.
Гвалт, та й годі! Мала купа!
Як ті ненажери.
Сюр-р! Свисток не забарився
міліціонера.
«Що за натовп вавілонський?
Хто тут порядкує?»
«Я, — відказує професор, —
екс-пе-ри-мен-тую...»
«А навіщо ж цей гармидер?» —
страж питає грізно.
«Хочу глянуть, як то буде
в нас при комунізмі!»