Десятий поверх... На балконі там дядько майстрував карниз, та й підсковзнувся на ослоні, і раптом — полетів униз! «Ой Боже, я ж не черепаха! Якщо судилось уціліть, клянусь, — лепече він зі страху, — покину я горілку пить, палить цигарки, а дружину не буду зраджувать, дурить...» Та й бух! — в замет у цю хвилину, упав, як той метеорит. Лежить... живенький... пузо гладить, повергнутий із неба ниць, дивується — так мало падав, а стільки намолов дурниць!
