Кіт-науковець

Упіймала Карася
Чайка білокрила,
несла діточкам своїм
й на льоту впустила.
Як летів Карась униз,
бачив Кіт учений,
розшукав його в траві,
смачно повечеряв.
Був потомок він Кота
з того з лукомор’я,
золотий ланцюг продав,
мешкав у коморі,
тож трактат намудрував
він пером скрипучим
й заголовочок подав:
«Карасі летючі!»
Описав, як гнізда в’ють
І літають в вирій,
ще й малюнок помістив
(як хтось не повірить):
«Бачив сам — летів Карась,
ось його шкелетик!»
Обнародував свій твір
горе-теоретик.
Кожна Миша зі страху
хвалить, як не стогне,
став Котові той Карась
яблуком Ньютона!
Розохотивсь бакалавр,
бачили б нахабу,
«Я ще, — хвалиться, — писну
про летючих крабів!»