Соловейкова пісня

Соловейко якось в лісі
Збірочку уклав
З тих пісень, що солов’їсі
Все життя співав.
І з рукописом подався
Прямо в «Лісвидав».
— Будем, будем видавати, —
Крук йому сказав, —
Чув я всі твої концерти,
Є що пригадать.
Тільки спершу рецензенти
Мусять прочитать, —
...Довго правила Ворона
Тексти чарівні,
Вмерла пісня безборонна
Під пером її.
Горобець добив сердито,
Познущався й крук.
Лиш здали на п’яте літо
Щось тоненьке в друк.
Як побачив бідний автор
Збірочку оту,
Розірвалось серце в нього
Прямо на льоту.
Впав сердешний на розпутті,
Зойкнули гаї...
Ось чому так видаються
Рідко солов’ї.