Петро Сиволап

Обнова

Примчалася із товкучки
Захекана Люся.
— Що з тобою скоїлося? —
Спитала бабуся.
— Та нічого не скоїлось,
Бабусенько мила.
В мене радість: гляньте, куртку
Імпортну купила.
Певно, якийсь іноземець
Продавав ці речі,
«О’кей» сказав. Усміхнувся
Ще й обняв за плечі.
Що то значить закордонне:
Аж сяє підкладка,
Кожний гудзик вилискує,
Є запасна латка.
Ви тільки-но подивіться:
На мені — як влита...
І за версту уже видно,
Що не в нас пошита.
А до того ж — як пасує
До моєї блузи!..
Ой, чудово! Ой, прекрасно!
Молодці, французи!.. —

В цю хвилину до кімнати
Завітала мати.
Стала імпортну покупку
Й вона розглядати.
Врешті мовила до Люсі:
— Кошеня ти темне,
Прославляєш на всю хату
Диво іноземне.
Тільки що ж ти базікаєш?
Подивись на комір,
Ось на ньому ж написано:
«Місцевпром. Житомир».

— Справді, фірма
             житомирська, —
Промимрила Люся, —
Коли так, то нехай носять
Цю куртку бабуся.