Не для друку

Раз кореспондент газети
У міському парку
Запитав суботнім ранком
Домогосподарку:

— У вашого чоловіка
Два вихідних нині.
Як це на вас позначилось?
Що дало родині?

Жінка сумку з покупками
На лаву поклала,
З півхвилини подумала,
А потім сказала:

— При одному вихідному,
Чесно заявляю,
Обходилась півлітрою,
Тепер — дві купляю.

При одному — спокійніше
Жилося достоту:
Лаяв мене лиш в неділю,
Тепер — і в суботу.

При одному вихідному,
Було, щось поможе.
Тепер «козла» забиває.
Зачепить — крий боже!..

Два вихідних — справа добра,
Якщо розум мати.
Можна вчитись, відпочити,
Подорожувати...

А тим, хто їх присвячує
П’янкам та безділлю
Я сказала б: іди працюй
В суботу й неділю.

Бо ж виходить, як бачите,
Зовсім дивна штука:
У п’янюги два вихідних,
А в дружини — мука...

Усміхнувся кореспондент,
Потис жінці руку:
— Ваша відповідь цікава,
Але не для друку.