Крик душі,

або
Вредний голова

(Лист молоді села Гарбузівка до редакції)

Привіт, редакціє шановна!
Вся молодь нашого села
оце звертається листовно,
аби ти нам допомогла.

Приїдь, редакціє, у гості
в наш Верболозівський район,
допоможи у нас в колгоспі
побудувати стадіон.

Ми спортом всі займатись раді,
бо ж молодь в нас — передова,
але стає нам на заваді
наш Гончаренко — голова.

«У мене, — каже, — в думці ферми,
гараж, майстерня, критий тік...»
Ну, словом, діє нам на нерви
оцей відсталий чоловік.

І що вже там тії роботи?! —
розмірять площу, розрівнять,
поставить стояки, ворота —
та й можна м’яч собі ганять!

В нас хлопці всі такі спортивні:
Гриць-тесля, Гнат-бульдозерист,
Петро, Дмитро... Усі — на рівні,
орли!.. А де ж — спортивний ріст?

В нас бутси є, м’ячі і кеди,
на всю команду форма є, —
так от же голова наш вредний
чогось ні меле, ні кує.

Послав когось би по наряду —
хай місце гарно розрівня,
прислав би теслярів бригаду —
усе зробили б за півдня.

Так ні ж — він спорту не прихильник
і нас йому не зрозуміть.
«Виходьте, — каже, — на недільник
та й стадіон собі робіть!»

Хіба з таким от звариш кашу?
йому — одне: жнива, сівба...
Він ініціативу нашу
під корінь без жалю руба!

Приїдь, редакціє, у гості
в наш Верболозівський район,
допоможи у нас в колгоспі
побудувати стадіон!..