Впливова промова

— Ой, що трапилося вчора, —
Кривить вуйко губи. —
В клубі нашому на зборах!..
Ви не чули, любі?! —
А у відповідь (о диво!)
Товариство стихло.
Перестало пити пиво:
— Радощі чи лихо?!
— Як проекта постанови
Про корми читали,
На останнім майже слові
Вбіг бугай до зали.
— Що верзеш ти? Бог з тобою, —
З вуйка всі сміються.
А він:
— Я вам бородою
Власною клянуся,
Що президія від ляку
Під стола полізла,
А бугай лише поглянув
На порожні крісла
Та й промовив:
«Громадяни,
І тутешні, й гості,
Ще торік правлінням дано
Слово у колгоспі,
Що я вдосталь їсти буду,
Тепло зимувати,
Що не здохне від простуди
Навіть півтеляти!
Від усього керівництва
Заявити мушу,
Що сьогодні керівництва —
П’ятеро на душу.
Але стільки вже говорять,
Діляться думками,
Що, побувши з ними поряд,
Заговорить камінь.
І тому схотів чомусь я
Сам заговорити.
Завтра ще від них навчуся
Пити і курити.
Всякий дриблінг у футболі
Знати й розуміти.
І писати протоколи.
І робити звіти.
І зарплату брати вчасно.
Й горло надривати.
Але ким вони, нещасні,
Будуть керувати?» —
А опісля бик спокійно
До хліва подався...
Всі дивуються: «Чи дійсно,
Чи не забрехався?
Начеб слушні всі поради
Й виступ той путящий»... —
Та бугай не скаже правди —
Він — неговорящий.