Передноворічні турботи

Постійно
У тижні
Передноворічні
Мене обсідають
Турботи одвічні.

Ночами очей
Не стулю й на хвилинку
Все думаю:
Де б це дістати ялинку
Або хоч сосну,
Раз ялинок немає?

І тільки засну
Перед ранком, буває,
Як сниться, що я —
На центральному ринку:
Прибився туди,
Щоб придбати ялинку.

Дивлюсь: покупці
Оточили машину.
Той лізе у кузов,
А той на кабіну,
Кричать... Що кричать —
Описать не беруся,
Бо й сам я кричу...
На машину деруся.

Вже ось, недалечко,
Ялинка густенька,
Вже серце у мене
Від радості тенька...

Та тільки до неї
Рукою торкнувся —
Мене як турнуть!..
Я одразу й проснувся...

Дивлюсь: наді мною
Схилилася жінка...
— Вставай, чоловіче!
Потрібна ялинка.