Дуга життєва діє споконвіку.
Того лише не помічають тільки.
Везе спочатку чоловіку,
Течуть до нього мед й молочні ріки!
Він вгору пнеться, ввись!
І от коли, здавалося б, всього добивсь
І капості ніякої не жде,
Дуга життєва круто вниз
Його веде!
І легше тим, у кого є десь гальмодіюча рука,
А то частіш хапають люди... сторчака!
Зігне тебе життя в дугу —
І ні га-га, і ні гу-гу!
