Байкарня

Байкарня — зброя дальнобійна!
Через віки влучає в ціль,
Людські характери — постійні,
Їх не з’їдає часу міль!
Любов і ненависть — близнята
В усі часи, в усі віки.
Бундючність немічна, пихата,
Як у городі будяки!
Зажерливість — не менша вада,
Ніж намовляння річ бридка.
Безжалісна над іншим влада
Принизлива, образлива, гидка!
Улесливість і жовчна скнарість
Псують людині гідності політ,
Обоє мавпами стають на старість
Й огидними лишають світ!
Від ненаситності наживи,
За чийсь гіркий, солоний піт
Тріщать і рвуться дужі жили,
Де соціальний душить гніт!
Страхають силою, не миром,
Лякають зброєю серця,
в народі це зоветься «звіром»,
А звірам — ждать свого кінця!
Байкарня — вогневик стодужий
Випалює гріхи людські...
Але сама їх не подужа,
Бо вади є в усі віки!
Митці, поети, людолюби,
Єднайтеся в одні ряди!
Хай світ позбудеться облуди,
Хай квітне ЛЮДЯНІСТЬ завжди!