Вигідна Змія

— Оце так штука:
Живе з тобою зла Гадюка,
    Та це ж щомиті жди
        Біди.
Розсердиться — жальне, і тут
Тобі капут...
О, доленька твоя гірка! —
Говорить Віл до Ішака.
— Твоя правдива, брате, річ:
Сичить презлюща день і ніч,
Учора друг Осел
Мого сінця смикнуть хотів,
    Та, як уздрів
    Мою
    Змію,
Задер хвоста — і драла!..
Тікай і ти, бо, чуєш, засичала. —
Віл головою покрутив:
— Та я б і дня в такім страху не жив!

* * *

— Е, ні вона мене ще не кусала,
Проте й від неї вигода чимала, —
    Сказав Осел. —
Ніхто не підступає до ясел.