Дуб і бур’яни Ще жолудем колись у бур’яні Благав: — Відкрийте сонечко мені... — Його і лопухи, і кропива давили Щосили. Тепер, як Дуб піднявсь у висоту, І бур’яни співають вже не ту: — Любенький наш земляк, Ой виріс же ти як! Але не забувай про нашу поміч ти І нам допомагай рости!