Здоровий Коник хитрував: Як тільки запряжуть у віз — хвицав, Аж доки з упряжі лишалися клаптини... То ж кожен думав: «Не чіпай скотини, Ще покалічить — матимеш біду, Його подалі краще обійду». А Конику цього лиш дай — Де хоч гуляй. Двором гасає, сіно їсть, Немов поважний гість, Ласує то вівсом, то іншими кормами... * * * Чи не гасає Коник поміж вами?
