— Чого ти в’ївся у Сірка? — Кудлатий запитав Бровка. — Чи слово зле Сірко тобі сказав, Чи, може, кістку вкрав? Ти ж з ним дружив, його ти поважав... — Еге!.. Нетяма, бачу, ти: Не знаєш, як і з ким іти. Невже не чув ти, що господар нині Його кілком огрів по спині І ледь не вибив з нього дух... Я ж, брате, маю нюх!
