Запівніч. Сонне царство в курені. Хто стогне, хто мугикає вві сні. А хтось козацтву спати не дає: Кресалом у кутку об кремінь б’є. — Хто таїм клепає? — гримнув курінний. — Іди надвір і там хоч лоб розбий! — Та ні, — козак відповіда з пітьми. — Учора тут у дурня грали ми І дуже пізно скінчили гульню. Отож я хочу викресать вогню, Бо подивитися кортить мені, Чи свічку погасили ми, чи ні.
