По дорозі до млина Трапилось в Миколи — Розв’язавсь мішок. Зерно Сиплеться додолу. Зупинився, зав’язав — От пригода клята! Та подумав і сказав: — Жінка винувата. Рушив з місця — знов біда: Розв’язавсь той самий, Знову збіжжя випада, Трясця його мамі! Вдруге мовчки зав’язав... Вп’яте... Мов прорвало. Спересердя прокричав, Щоб усі вже знали: — Та це жінка розтака! (Злий, як чорна хмара). Не зав’яже і мішка — От уже нездара!