«Ой, мамо, купіть мені ту — Біленьку, як в бабки Марії. Я буду її годувати, Нехай на балконі живе. Дивіться, яке в неї пір’я! Який в неї гребінь красивий! Я так вже люблю її, мамо! Ми з нею подружим... Купіть!!» «Та що за химера, дитино? У місті — і курку... Одначе, Візьмімо, Іване. Ще тиждень — І свято, — якраз холодець».