На прийомі, як годиться, Рано-пораненьку, Показала молодиця Лікареві неньку: — Їсть потроху, мов дитина, Зовсім сну немає. Вже й до знахаря водила — Не допомагає. — Сором слухать, — каже лікар, — Тут подібні речі. Той дурисвіт в нашім ділі, Як баран в аптеці. Більш до нього, шарлатана, Ви не йдіть нізащо... Он в Попівці баба Таня, Кажуть, шепче краще.
