Півняча оцінка

— Вітаю, друже! Це ж бо справжнє свято —
    Одержати звання лауреата!
Заслужений тепер ти Соловейко!
Ну що ж, співай,
Майстерністю втішай
Громадськість нашу і свою сімейку,
В якій любов до пісні традиційна, —
Так вчора мовив Півень Солов’ю.
А нині скликав раду у гаю
І вже розпорядився офіційно:
— Потрібні нам нові лауреати!
Кого на конкурс варто ще послати?
— Знов Солов’я! — звернувся хтось до Півня.
— Та не смішіть! Скажу я вам на те:
Передусім нехай ще підросте
До відповідного в мистецтві рівня.
Недавно тільки став лауреатом,
А вже вважає,
Що справжній голос має,
Перетворив свій успіх в свято.
Гадає, що громадськість фіміам
Йому куритиме і тут, і там.
Таке мале, а задирає пику!
По-солов’їному співати вміє всяк,
А він би хай хоч спробував отак,
Як я, наприклад, вмію: «Ку-ку-рі-ку!..»

* * *
Шляхи до істини бувають і тернисті.
...Ворона їхала на конкурс вокалістів.