Василь Мартинов

Байки

Дружба з хижаком

    На сцені Заєць у комічній ролі
    Звернувся до бувалих хижаків:
— Ведмідь — мій друг!
Вже близько пуда солі
Із клишоногим залюбки я з’їв...

    Ведмідь в антракті вибрався на сцену,
    Обняв хвалька й поцілував у ніс:
    — Сьогодні ти порушив гарну тему,
    Спасибі... —
    І букет йому підніс.
    — Приходь до мене в ліс.
    Ти, бачу, здатний говорити діло.
    Я в захваті! Тобі вклонитись слід.
    Стосовно солі так сказав уміло,
    Аж в мене розгорівся апетит.

Ведмідь артиста вихваляв доволі,
Вночі ж Зайчиська в лісі перестрів,
В кущі завів і там без дрібки солі
Із апетитом небувалим з’їв.

* * *
За океаном це звичайна справа:
Маріонеток люблять вихвалять,
Аж доки не закінчиться вистава.
А потім — у куточок і з’їдять.