Туфлі і Калоші

Якось надвечір, по дощу,
Ще той не зовсім і ущух,
В одній прихожій
Звернулись Туфлі до Калошів:
«Які ж брудні ви, нечупари!
Розірвані, немиті,
Розтоптані, побиті.
Чи нам, модельним, ви до пари?
Ану, посуньтеся в куток,
А то!..»
Калоші їм відповіли:
«Та ми ж — лаковані були,
Але, коли
Надворі непогода, —
Ще жоден з вас
Без нас
Від роду
Надвір, у грязь
Або у воду
Не смів і носа показати!
І вам не сором дорікати?
Охайні, чисті ви роками,
Собою ви любуєтесь сами,
А що було б, скажіть, із вами,
Коли б не ми!?»