Індик-плановик

Індик у паніку упав:
Десятки незавершених всіляких справ,
Повнісінький провал у навчанні...
«Ну, як його мені
Налагодить роботу?
Коли вже я по-людськи жить навчуся?
Як муха та, в окропі все кручуся,
А толку — ні на йоту!» —
«Навчися менше спати
Та не ловити гав, —
Свій час потрібно планувати…» —
Гусак йому сказав.
«А й справді, — думає Індик, —
На жаль, я й досі ще не звик
За планом працювати.
Клянусь: із завтрашнього дня
Неробство й лінощі мені вже не рідня!
Від сьомої і до дванадцятої ночі
У мене буде час робочий!»
Але о третій дня проснувся
І пучкою об пучку недоркнувся.
«Гаразд, цей тиждень погуляю, поброджу,
А от з наступної неділі
Я покажу
Усім на ділі,
Які завзяті ми і вмілі!»
Та знову лінь своє взяла:
«Якщо вже справді братись за діла»
То краще з першого числа!»
Але й цього невистачило строку…
«Почну, — сказав — з Нового року!
І доведу, що ми, Індики,
Народжені для справ великих!»
Отак весь вік він планував,
Аж поки з сідала упав
І тим скінчив життя своє.

* * *
На жаль на превеликий,
Такі Індики
І серед нас ще є!