Дивна резолюція

Зійшлися раз: птахи та звірі,
Для того щоб «в належній мірі»
«Навести критику» на всіх,
За ким водився гріх.
Ввійшли в азарт і ну громити
На чому світ стоїть:
«Чи довго будемо терпіти,
Що наш Ведмідь
Заліз в стару барлогу
Й не знає до пуття
Прекрасного, нового,
Сучасного життя?!»
Що «Лев ховається від світу
За ширмою самоосвіти».
Що «молода Орлиця прагне вгору,
Однак не розширяє кругозору».
Що «тій Сові
Хоч кіл теши на голові —
Порушує порядки лісові».
Що «Жук в гарячу пору
Ховається у нору».
Що «навіть Соловейко — просто жах! —
Рівняється на Півня
І не підвищив рівня
В своїх піснях».
Хоч викрити недоліки й зуміли,
Та резолюцію таку схвалили:
«Багато хто не знає до пуття
Прекрасного сучасного життя.
Буває, що ховаються від світу
За ширмою самоосвіти.
Десь-інде ще в гарячу пору
Ховаються у нору.
Хто-небудь деколи бувало
Робив і помилок немало,
А дехто й інші з певних пір
Обмежили свій кругозір...»

* * *
Скажіть, як хитро записати умудрились —
Неначе в декого із нас навчились!