Альберт Мандрик

У порту

У порту дебелий дядько
Смика жінку: — Клаво,
Глянь, яке мале суденце
Тягне пароплава!
Аж не віриться, їй-право,
Звідки в нього сила?!
Така тюлька
За собою
Цупить здоровила!

Щупла жіночка зітхнула
І відповідає:
— Що ж тут дивного? Частенько
Так воно й буває!
Для суденця ще нічого —
В нім мотори дужі...
А я ж тебе без моторів
Все життя, моє ти горе,
Так тягну по суші...