Товстошкірий усовіститель

До Бегемота прислали скаргу із болота:
— Засів Комар у комиші
І вже вкусив зо дві душі.
Усовістіть-но обормота!..
Розгнівавсь Бегемот:
— Та як він сміє?..
Я не дозволю пальця класти в рот,
Я справі дам такий зворот, —
Комар найзліший не вціліє!..
Усі туди!..
І верхи, й пішки!..
Рубайте комиші, тягніть з води!..
Несіть вірьовки, віжки —
В’яжіть злочннця-Комара!..
Верніть в болото гору!..
Паліть дерева, дим пускайте з бору!.. —
Тут Бегемота й зупинить пора,
Щоб не накоїв гіршої біди.
І звісно зупинили.
Та Бегемот і досі хвалиться щосили:
— Вцілів Комар? Пусте!.. Зате, які сліди!..

* * *
Ох, не минути лиха й бурі,
Коли усовіщать беруться товстошкурі.