На Лиса гнівавсь Тхір: — Хижак і бузувір! Хоч він і друг, хоч він сусід — Нема йому довір’я: В яке не шасне, бач, подвір’я — Відразу пустить пір’я. Провчить давненько пройду слід!.. Це ж що?.. Можливо, Тхір усовістився І за розбій на Лиса справді зливсь?.. О ні! Він дбав про свій обід.