На Лиса гнівавсь Тхір:
— Хижак і бузувір!
Хоч він і друг, хоч він сусід —
Нема йому довір’я:
В яке не шасне, бач, подвір’я —
Відразу пустить пір’я.
Провчить давненько пройду слід!..
Це ж що?..
Можливо, Тхір усовістився
І за розбій на Лиса справді зливсь?..
О ні! Він дбав про свій обід.