Що був непроханий, це знає всяк,
Тому пояснювать, мабуть, не треба,
Як один Черв’як
Злетів у простір неба.
— Про що ти мріяв угорі? —
Горобчик запитав із даху,
Коли в калюжу у дворі
Упав літун той змаху.
— Повсюди послідовні Черв’яки, —
Хитнув Черв’як вузькою головою. —
І в небі нам нема спокою,
І в небі нас не кидають думки
Про купу гною.