Підхід

— Усе на світі косе та криве, —
В плюгавого Барбоса
Аж зморшка біля носа. —
Погляньте — пхе!..
Хіба оце ворота?
Вони сповна не роблять повороту,
Риплять, скриплять,
Коли ще всі собаки сплять.
А миска?
Мене бере на того злість,
Хто з неї лизька,
Хто з бруду цього їсть.
І сонце світить без упину —
Усе пече
В плече,
А треба гріти й спину...

— Нічого, піде все на лад! —
Почули ми від Власа. —
Лиш тижнів з п’ять підряд
Барбосу не давайте м’яса.

І що ж, минуло тижнів тільки з два,
А вже ніхто Барбоса не пізнає:
І миска в нього, мов нова,
І сам до сонця спину повертає.

* * *

Отож ніколи забувать не слід:
До всього треба мати правильний підхід.