Филимонове кохання

    У Мотрю закохався Филимон.
По-різному ж кохання діє —
Чимало хто від нього жовкне, як лимон,
        А Филимон
        Лише товстіє:
        Немов барило, став живіт,
    Не розбереш, де ніс, де щоки,
        Аж виступає в небораки піт,
        Як зробить зо два кроки.
    Та раптом час лихий настав —
        Турнули Мотрю з бази.
    — Тепер-то Филимон пропав,
Усохне враз живіт і в’язи, —
    Моргає Варка Наді.
        А та
    Лише голівкою хита:
    — Ох ні — не буде Филимон в накладі,
    Йому у рота палець не клади, —
        Відповідає Варці. —
Хіба даремно він відро води
Припер учора Любі-куховарці?..

* * *
Кохання филимонів зна один закон:
Де дармовщина — там і Филимон.