Бджола та Муха

Угледівши Бджолу, як та летіла в поле,
Гукнула Муха в холодку:
    — Як хочеться медку!..
    Єй-єй, аж в пупі коле.
— Як так — летімо по меди.
    — Куди?..
— Спочатку над селом, понад дахами,
    А там повз ліс,
    Та луками навскіс,
    Та трохи над ярами,
Та лан пшеничний перетнем.
Отам і гречка. Там і меду наберем.
    Збирайся, бо дорога година. —
        А Муха їй в одвіт:
— Чи знаєш — перестав уже боліть живіт.
        — А мед?..
    — Та хай йому лиха личина,
    Коли за ним такий летіти світ
    Наїмся краще гною —
    Він осьде, піді мною.