Валентин Лагода

Вдячні гості

Порядне й чесне дуже,
Ще молоде подружжя
«Обмити» в себе в домі
Велосипед —
Не «Волгу»! —
Покликало знайомих,
Що набивались довго.

Два місяці стягались
Дружина з чоловіком
І так уже старались
Накрити стіл із шиком:
Боялися огуди
Ці делікатні люди.

Всі вишукані страви
Наставила дружина,
Він — коньяки на славу
І найдорожчі вина.
Не тратились так досі —
Всього було предосить.

Пили і їли гості,
Господарів хвалили,
Клялися в кожнім тості
Дружити до могили.
А як уже потому
Верталися додому,
Плели не гречно вельми:

— Ну й розкошує, шельма
— Живе, дивіться, як!
П’ять зірочок коньяк!
Закуски прехороші!
— А пундики із м’ясом!
— І де бере він гроші?!
А чи не краде часом?..