— Хто ця дівчина? — Нова. Наша працівниця. — Та невже?! Хіба? Овва! — Ще, дивись, присниться! — Ну й красунечка ж яка! Чарівниця! Краля! Граціозна і струнка — Все б віддав без жалю За блакить її очей, В них — безодня кеба! — Тільки ж — п’ятеро дітей... — Що ти?! В неї?! — В тебе!
