Леонід Куліш-Зіньків

«На коня»

— Куме, що це з тим Павлом,
Чокнувся невже:
Опинився під столом,
Голосно ірже?
Зазирнув під стіл Пилип:
— Ну, яка свиня!
Вже набравсь, неначе чіп.
Просить «на коня».