Одного разу серед дня
До річки забрело Ягня.
Аж суне Вовк і до Ягняти:
— Я з’їм тебе, прокляте!.. —
Ошкірився Вовчисько...
Враз —
По ребрах іклом тільки лясь!..
— Та на тобі лиш кості й шкіра! —
Осікся Сірий...
— Назад, в кошару, зараз же чухрай,
Знайди завферми й передай:
Якщо й надалі доглядати
Він буде так ягнята,
То я прийду і з’їм його колись...
Отож, завферми, бережись!
